+380954152277

gro.autuborbod%40ofni

Illustration

«Настав час для імплементації»    

Вікторія Явдощак, соціальна педагогиня, тренерка, фасилітаторка, менторка молодіжних програм, медіаторка Національної медіаторської мережі ГО "Ла Страда-Україна"

Вперше я познайомилась з Ненасильницьким спілкуванням у 2020 році на одному з тренінгів, які проводили тренерки ГО «Ла Страда Україна». У 2022 році під час навчання на медіаторку я зрозуміла, що в медіації та ННС багато спільного. Саме на тренінгах я дізналася про я-повідомлення, про потреби, про те, що потреби не конфліктують. І ще багато цінних інсайдів, які вплинули на мене та допомагали працювати у ролі посередниці під час вирішення конфліктів. Наступним кроком до ННС стало навчання яке проводилось тренерською командою БО БФ «Добробут України». Там я отримала більш фундаментальні знання у напрямку ННС: глибше розуміння теоретичних аспектів, познайомилась та взяла для себе величезну кількість інструментів, завдяки яким почала впроваджувати ННС. У серпні 2024 року пройшла навчання від ГО «Крила для Родини», яке підсилило мої знання та навички у впровадженні ННС.

Виглядає так, що ваше навчання було поступовим і структурованим.

 На справді - дійсно так! ГО «Ла Страда Україна» - теорія, БО БФ «Добробут України - методологія, ГО «Крила для Родини» - практика. А зараз - настав час для імплементації.

Як ви дізналися про проект «Добробуту України» і чому вирішили взяти в ньому участь?

Це сталося, також, поступово і вчасно. Я би сказала навіть – органічно. Після онлайн навчання нас запросили на поглиблений тренінг, який проходив у м. Київ. Під час тренінгу тренерки повідомили, що є можливість імплементувати отриманні знання та навички взявши участь у проекті. Я подумала, що якщо є можливість – треба її використовувати. 

Як саме? Розкажіть будь ласка про свій проект.

З мого досвіду та спостережень я знаю, що жінки з дітьми, жінки ВПО – це дуже вразлива категорія. Безліч їх потреб залишаються незадоволеними. Багато людей, на жаль, залишаються, на одинці із собою, зі своїми питаннями та страхами. І це - в місті! У селі ситуація ще більш гостра. Моя сестра, до речі – ВПО з дитиною, зараз проживає в одній з сільських громад. Тому з проблемою я знайома особисто. На жаль, на даний час у громаді відсутні ініціативи та активності, до яких мешканки та жінки з числа ВПО мали б змогу долучитись самостійно, а краще - разом з дітьми. Під час спілкування з жінками, які постійно проживають у громаді та жінками, які мають статус ВПО було виявлено, що їм не вистачає саме таких заходів. Жінки висловлювали свій інтерес до зустрічей під час яких можна поспілкуватись, поділитись думками, порадіти успіхам, отримати підтримку у складних ситуаціях, знайти однодумців, спільно з дітьми творчо проводити час. Саме тому, метою проєкту бачу створення умов для зустрічей жінок з дітьми, які проживають в громаді та жінок з дітьми з числа ВПО, під час яких учасниці та їх діти будуть спілкуватися, обмінюватися власним досвідом подолання стресових ситуацій, спільно практикуватимуть різні техніки покращення психо-емоційного стану.

Чи відчуваєте ви зараз, на даному етапі проекту емоційну напругу чи, можливо, сумніви?

Місцева влада пообіцяла сприяти проведенню заходів, жінки-учасниці мають потребу та палке бажання приймати участь, я – маю і знання, і досвід. Тож – жодних сумнівів не відчуваю. Швидше – ентузіазм!  

Що буде коли проект закінчиться, вже маєте плани?

Ще одна мета, яку я ставлю перед собою – згуртувати учасниць, показати нові можливості. Також вони будуть мати змогу отримати новий досвід, нові знання, напрацювати схеми роботи і взаємодії в групі, визначати потреби та інтереси, знаходити стратегії, для того, щоб пізніше мати змогу діяти самостійно. Самостійно створювати нові об’єднання і ініціативи, самостійно писати та вигравати гранти, самостійно реалізовувати СВОЇ проекти.        

Made with